1. Непередбачуваність погоди (Злякав дощ, який пройшов в ніч перед виїздом)
2. Проведеня протягом цих днів Рок-фестивалю в Бережанах
3. Інші справи
Та справжні туристи-авантюристи не відмовились від такої можливості, був присутній відомий туристичний блогер- Іван Паламарчук, який розказував за твіттер та його можливості, в неформальній обстановці. Генеральними організаторами дійства виступили: Ханас Василь, Степан Барна, Тарас Яворський, також допомогли туристи-ветерани: Андрій Кананович та Тарас Королюк.
Все розпочалось в 11.00 виїздом з м. Тернопіль (Правду кажучи всі не прийшли вчасно і тому ми відправились тільки в 11.30 ), проте довго наша подорож не тривала адже ми зупинились на Дружбі, біля Нової Пошти щоб забрати снеки “Обжорки” які нам передала загадкова Інга. Отже через об’їздну ми виїхали з Тернополя тільки в 12.10 наш шлях пройшов через такі місця як: Микулинці, Дружба, Теребовля, Чортків, Заліщики. По дорозі ми почали знайомитись, і по трохи підходити до головної тематики поїздки, а саме: соціальної мережі Твітер і соціальних технологій в загальному, по дорозі ми зробили зупинку випити пива Опілля.
І о 14.45 ми прибули до Заліщиків де Тарас Яворський організував нам обід. За обідом продовжувались плідні, неформальні обговорення соціальних технологій.
І о 14.45 ми прибули до Заліщиків де Тарас Яворський організував нам обід. За обідом продовжувались плідні, неформальні обговорення соціальних технологій.
На місце нашого перебування ми прибули по 3.30. І Ханас Васлиль вирішив зразу скупатися в Дністрі. Дівчата, без яких ми ніяк би не впорались, а саме: Кананович Люда, Наталя Пендзей, Тетяна Яцюк, Юлія Єршова, Руслана Пістун приготували нам легенький перекус. За той час, що дівчата нам готували їсти хлопці розкладали намети. 17.30 нас всіх зібрали на прогулянку на “Панораму Заліщик ”, проте нам йти не прйшлось бо нас взявся люб’язно підвести дядько на підводі (і так само люб’язно він виставив ціну за свою послугу 100грн.). Довіз він нас до заліщицького мосту де ми розпрощались і перейшовши міст почали підніматись в гору. На мості Іван він же @ вирішив зробити facedawn, спочатку я не зрозумів що то таке, і подумав що він вирішив пригнути з мосту “на щучку”, та коли він зробив facedawn, то я зрозумів що це всього навсього позиція для фотографії лицем до землі (оригінально). Похід у гору був не складним, на горі ми зробили кілька фото з мальовничим краєвидом, а також Іван він же Медвідь зрбив наступну «фото-сесію». Спустившись до низу ми мусили пройти ще
Пізно у вечері Ханас Василь і Назар Яворський, оголосили про Урочисте відкриття Dnisterevent. Ханас Василь для охочих людей організував нічліг у колоритного місцевого жителля пана Івана (комфорт був на вищому рівні).
Другого дня всі прокинулись пізно, адже певні активісти горланили Українські пісні аж до самого ранку, тому не всі хотіли прокидались. Доброзичливі жителі Добрівлян надали нам помідори, огірки: молоді і квашені та МеД. І тому МеДвідь спровокував поїдання квашених огірочків в МеДі, попоївши, ми були готові до сплаву….
Нажаль не всі захотіли брати в ньому участь, тому залишились оберігати табір. Сплав проходив від Добрівлян до гирла Серету. Учасники вирішили позмагатись чий катамаран швидший, а потім насолоджувались швидкоплинною течією. Спеку Дністровського сонця втамовувало холодне пиво Опілля, а енергію веслярам давало м'ясо – Обжерки. Прибувши в гирло ми розібрали катамарани та вернулись в табір. Попросили в місцевих картоплі на обід і ті запросили 200 грн. за не повний пакет J) та оцінивши це в гривень 50 В.Ханас переконав їх надати відповідну ціну. За час обіду поряд з нами розпочався концерт, його відлуння лунало десь в далині. Учасники не надовго відвіддали його та втомившись за ці два дні активного туризму навть не дочекались купальських вогнів, зібрали табір та вирушили назад до Тернополя. По дорозі жартували та співали.
Горбань Андрій
Добре написано. Самому захотілося.
ВідповістиВидалити