Я і система

Система - давно я почув це слово і асоціюю із всім довкола, усе що вказувало на те що я маю робити. Що Я маю їсти, пити, вчитись... І недало основної відповіді - навіщо. Їсти, щоб жити, жити, щоб вчитись, вчитись щоб отримати хорошу роботу, роботу - щоб одружитись.. діти.. внуки і потім можна сміло викреслювати другу фразу. Що назвати життям? - план, який придуманий не тобою? хіба це моє життя, якщо не я в ній автор?? Ну звісно усі ми люди, які пішли від мавп.
Тому необхідні їжа, продовження роду і житло, але навіщо тоді система??? Я чую її на смак коли їм напівфабрикат, її запах коли вдихаю нафтові відходи, бачу її на бігбордах, вона мені каже, що я підтримую того чи іншого кандидата, який я використовую шампунь.... Місто важлива її складова. Місто не виготовляє основну річ - їжу. Що точно надає так це конкурентне середовище ми живем на пустирі на якому боримось за основне, впарюєм кожного дня, що наш продукт важливий - страхування, атракції і безкінечний список інших послуг та видів різної їжі. Хліба і видовищ!!! Боротьба за хліб ось основне видовище, звісно не живем ми в часи голодомору, але саме під час голодомору система вирішила що нас забагато, зараз смертність перевищує народжуваність- чим не геноцид? Усі ми система усі ми віримо у святість грошей = хоть вони прості папірчики запроваджені людьми в руках, яких система - вони вирішують хто ми є і чого ми хочемо! Усі ми конкуренти один одному і являємось одним цілим, хіба не абсурд. Усі ми лиш додаєм сили системі і затягуємо вузел на своїй силі. Ми нічого не створюєм, це ми творіння системи, це система - творець! КУди ми ідем і навіщо, я не знаю відповіді, зато її знає ситсема! Я - система! Такий як і ти і нічого не можу зробити, чи не так??? Описувати прояви системи можна до бескінечності бо вона усюди, видумана геніями чи ходом історії - не знаю, та знаю що це вона мною керує, а не я нею. Усі ви хто читає ці рядки також творете речі начебто потрібні суспільству, Вам, та Системі. Щасливого системного життя друзі-конкуренти.