«Людина і суспільство. Свобода, як
право Бути»
Суспільство – система взаємозв’язків між людьми. І кожний елемент
робить внесок
в її розвиток. Та найбільше корективів в систему
цінностей вносять стереотипи -
шаблони якими думає більшість. Саме це впливає на поділ людей на субкультури та
групи з спільними інтересами. Підтримуючи
існуючі та творячи нові стереотипи, можна впливати на людей. Ці механізми
використовують дуже часто в повсякденному житті, вони ж відіграють серйозну
роль в творі, коли шаблон перетворюється на сценарій життя усього суспільства.
Одним із найбільших стереотипів є
релігія, о святий Форд! Богів** придумують звичайні люди, вони ж і
творять мучеників. В кожний період історії, існують інші боги, кожному з них
проноситься жертва: одним на жертовник - тварин, іншим душу. А більшість самопожертву та правду . Правду про
те: хто ми є насправді? Чому ми живемо? Заради чого? Коли людина перестане
ставити ці прості запитання - вона перетворюється на біологічного робота.
Робота, що поклоняється «своїй»* вірі , але не
своєму вибору. Кіборга, котрий позбувається можливості обирати між жахливим і
прекрасним, між творінням і руйнуванням. В цей момент особа направду не
належить собі. Вона належить Богу**, який зробив вибір за неї.
Правління 2540 року прийняло
рішення, яке вважало, що найкраще поділити
суспільство на касти та надати кожному роль, позбавити всіх проблем та права
вибору заодно. Правління задовольнило тваринні потреби суспільства, та тим не
менш відділило від природнього їй середовища та позбавило всіх людських
цінностей. Та мабуть, це усвідомлювали лише троє людей. І кожний з них знає, що
це неправильно, але протистояти прекрасному новому світу наважується лише дикун,
який твердо відстоює питання істини, якою б вона не була та права вибору.
Про те який має бути ідеальний
світ, не мають судити та обирати двоє людей***рішення має бути об’єктивним, але,
насправді, питання влади є дуже складним. Нема ідеального вирішення і шляху: чи
то ідеальна демократія, чи відповідальний
авторитаризм. Особисто я, в ролі головноуправляючого намагався би реалізувати утопічний варіант життя
суспільства по проекту «Венера»****. Цілком можливо , що «прекрасний новий світ» - кращий
варіант, котрий могло прийняти правління у скрутний час.
Сам автор переймається тим, куди
прямує світ, в що він перетвориться, якщо люди будуть й надалі задовольняти свої егоїстичні потреби….
Вважаю, що вибір за тими, хто має
сміливість його зробити!
Василь Ханас
«своїй»*
- нав’язаній вірі, що пропагується в суспільстві в історичний момент.
Бог**
- я відстоюю більш атеїстичні та
агностичні погляди на життя, оскільки впевнений, що якщо ж
існує, щось що створило нас, то це далеко не те що пропагується сучасними
релігіями. Всі релігії переписувались відповідно до того, що диктували
політики.
Двоє
людей*** - мається на увазі окремі політики, їхня кількість
неважлива 1 чи 300, які зроблять світ прекрасним відповідно до своєї суб’єктивності,
вони не можуть знати в яких умовах краще жити тому чи іншому індивідууму. Все
суспільство попадає в капкан того хто вибрав за них, і я сумніваюсь що ці генії
понесуть відповідальність за те, що з їхньою паствою станеться, щось не так. Бо
будуть зайняті відстоюванням своїх інтересів.
Проект
«Венера»**** -
цивілізація основана на ресурсно-рієнтованій економіці, в
якій приймаються обдумані рішення, роботу виконують машини, а люди вчаться і
самовдосконалюються все життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар